Стара фортеця Кам'янця-Подільського - один з найвидатніших пам'яток фортифікаційного мистецтва України.
Потужний оборонний вузол на в'їзді в місто по головній дорозі через міст над вузьким перешийком каньйону Смотрича був споруджений в XVI в. на основі давньоруських укріплень XI-XII ст. Стара фортеця складається з 11 веж: Папська (Кармалюкова), Ковпак, Тенчінскяа, Ляшская (Білла), Денна, Нова (Велика) Західна, Мала Західна, Рожанка, Комендантська, Лянцкоронскяа вежа, Нова Східна. Вежі з'єднані оборонними стінами, на території розташовані казарми і облоговий колодязь.
Найдавніша з веж - Денна (можливо, побудована на фундаментах римських укріплень). У XVII ст. були прибудовані земляні бастіони Нової фортеці, яка ефективніше протистояла вогню артилерії. Міць кам'янецьких укріплень вражала сучасників. Крилатою стала фраза турецького хана Османа, який в 1621 р підійшов до стін фортеці і запитав, хто так її так зміцнив. "Сам Бог", - відповіли хану. "Тоді нехай Бог її і бере", - відповів Осман, відводячи свої війська.
Однак в 1672 м.Кам'янець-Подільський все-таки був узятий приступом турецькою армією султана Магомета IV і козаками П. Дорошенка. У західному бастіоні фортеці реконструйована сцена оборони, якою керував М. Потоцький і під час якої загинув М. Володієвський.
З Старої фортеці тричі втікав з укладення народний герой Устим Кармалюк. Папська вежа, в якій він утримувався, з тих пір носить його ім'я, в ній влаштована експозиція.
У східному бастіоні розміщено експозицію легкого метальної зброї. Проводяться нічні екскурсії. Стара фортеця часто служить декораціями численних фестивалів та історичних реконструкцій.