Собор Успіння Пресвятої Богородиці - головний храм Почаївського монастриря, його духовний центр. Собор розташований в центрі монастирського комплексу, його золоті куполи височіють в сонячних променях над довколишніми білосніжними спорудами. Над центральним входом знаходиться ікона Успіння Божої Матері.
У 1771 році, за проектом архітектора Готфріда Гофмана, починається будівництво величного собору на честь Успіння Пресвятої Богородиці в стилі пізнього бароко з католицькими елементами. Дві вежі під кутом до головної осі прикрашають фасад споруди.
Собор підноситься над землею на 56 метрів і стоїть на горі, що височіє над навколишньою його місцевістю метрів на 65. Довжина його - 54 м, а ширина - 40 м. Усередині архітектори додали храму хрестоподібну форму. Він розписаний і прикрашений іконами і зображеннями, пов'язаними з історією монастиря та подіями з життя Спасителя.
Розписував храм на початку 19 століття львівський художник Лука Долинський, а через деякий час в 1874 році (після пожежі) оновлювали розпис лаврські художники разом з академіком Васильєвим. Оздоблювальні роботи виконував скульптор Поліевскій. Іконостас виконаний за проектом академіка Нестерова. Тридцять три ікони прикрашають його. Успенський собор вражає уяву своєю міццю, гармонією і витонченістю, величчю і неповторною красою.