Місто Хотин, центр Хотинського району Чернівецької області. Розташувань на р. Дністер, за 20 км від ж. д. станції Кам'янець-Подільський (на лінії Ларга – Гречани). Відомий з 10 ст. У 10-11 ст. у складі Київської Русі, у 12 ст. – Галицького, з 1199 – Галицько-Волінського князівства.
Під час російсько-турецьких воєн російські війська володіли Хотином у 1739, 1769, 1788 та 1807. За Бухарестським мирним договором 1812 відійшов до Російської імперії, з 1818 – місто. З 1873 р. Хотин - повітове місто Бессарабської губернії. У 1918 був захоплений Румунією, в районі Хотина відбулося Хотинське повстання 1919 проти румунської окупації. 28 червня 1940 року Хотин у складі Північної Буковини возз'єднував з Українською РСР і став районним центром. З 6 липня 1941 по 4 квітня 1944 був оккупований німецько-фашистськими військами.
Хотин відомий такими основними пам'ятками архітектури: замок 13-15 ст. (перебудовувався у 16-17 ст.), Князівський палац 15 ст. Пам'ятник хотинським комсомольцям-підпільникам (бетон, 1969, скульптори М. В. та П. Б. Фліті, архітектор О. К. Єгоров). Хотинська фортеця є визначною пам'яткою оборонної архітектури і протягом тривалої години відігравала важливу стратегічну роль у захисті території Буковини та водного шляху по Дністру.
Неодноразово перебудовувалася та змінювалася. Фортеця розташована на схилах високого правого берега Дністра, на перехресті торгових шляхів, була важливим оборонним пунктом Придністров'я. До складу комплексу фортеці входять: чотири оборонні башти (1480р.), палац коменданта, церква, де збереглися фрагменти розпису 16в., російська церква (1835р.), яку використовують для Хотинського краєзнавчого музею.